Я
бачила, як силяться літа…
Я
бачила, як силяться літа
Зачарувати
мить осіннього розмаю,
Коли
природа вічно молода
Золотить
скроні кленів аж до краю.
Коли
розгорнуті долонями к дощу
Крокують
містом, мов навшпиньках, люди.
Тугу
за літом з ними відпущу,
Нехай
летить за вітром відусюди.
Постука
в двері вихор-листопад,
Мов
вибачається, що він порушив тишу.
І
не потрібно дослухатись до порад,
Ловіть
від неба осені афішу.
Дослухайтесь
до музики небес,
Яку
на крилах принесе надія,
Бо
осінь, чуєте, пора чудес.
Як
хочеться, щоб ти у це повірив.
Осяяна
промінням золотим
Моя
земля: луги і верховини.
Осінній
вальс танцюють на дворі
Перлини
сонця й кетяги калини.
Укриють
небо тисячі думок,
Та
в серці закарбується єдина –
Бурштиновими
барвами зірок
Уквітчана
осіння Україна!
Анна Раленко
Анна Раленко