Анна Раленко
Рими
сучасного життя
Рими сучасного життя,
Де цінний скарб втрачає слово,
Хоч і луна «ота» розмова
Крізь терни словозабуття.
Слова втрачають душу й хист,
І уподібнюється мова,
Хоч мелодійна і чудова
До фрази, що втрачає зміст.
Переплітаються думки,
Зв’язавши вщент вузол гордієв,
А ми його зірвать не смієм
І ходим так, мов залюбки.
Дивіться, одягли корони,
Приміряли охайні шати
Так, ніби думки їх крилаті –
І вмить всі зникли перепони.
А вивчивши одненьке слово,
Не зрозумівши ані чуть,
Вони, бідненькі, його пнуть,
Щоб вийшла ген яка розмова!
Так озирніться, любі друзі,
Розмов багато є на світі.
Слова, що правильно не вжиті,
Немов фальшиві ноти в блюзі.
Бач, слово, часом, мов дитя:
Таке кохане, щиросердне.
І розум, люди, не затвердне,
Це слово – скарб мого життя.
Я закохалась в ті слова,
Що наче світ, – дарунок Бога,
А мова – мудрості дорога,
Що цілий світ нам відкрива.
Немає коментарів:
Дописати коментар